DOI: https://doi.org/10.25128/2411-3271.19.1.9

ДИНАМІКА ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТОНАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Olena Burska

Анотація


У статті розглянуто сутність, змістові особливості та прийоми інтонаційного аналізу, зорієнтованого на виявлення інтрамузичних джерел динаміки руху виконавської форми музичного твору як форми-становлення. Особливості динамічних уявлень інтонаційної форми визначаються як у ракурсі звукоінтонаційної тканини (фонічне середовище фактури, інтонаційний рельєф музичного синтаксису та динамічна композиція форми), так і на рівні інтонаційно мислимого метроритму. Провідними прийомами інтонаційного аналізу виокремлено інтонаційне ускладнення фактури, її гармонічну редукцію та переструктурування як варіювання клавіатурних моделей звукового образу.

Ключові слова


виконавська форма музики; інтонаційний аналіз; методика виконавської підготовки студентів

Повний текст:

PDF

Посилання


Aranovskiy, M. (1991). Sintaksicheskaya struktura melodii. Issledovanie [The syntactic structure of the melody. Research], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).

Arkad’ev, M. (2012). Fundamental’nye problemy teorii muzykal’nogo ritma i “nezvuchashchee” Vremya, metr, notnyy tekst, artikulyatsіya. [The fundamental Problems of the Theory of musical Rhythm and “non-sounding”. Time, Meter, Score, Articulation], Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 398 p., available at: https://imwerden.de/pdf/arkadjev_fundamentalnye_problemy_muzykalnogo_ritma_2012__ocr.pdf (access date 01.04.2019) (in Russian).

Asaf’ev, B. (1971). Muzykal’naya forma kak protsess [Musical Form as a Process], Leningrad: Muzyka Publ. (in Russian).

Devutskiy, V. E. (1997). “The theory of musical phrasing”, Thesis abstract for Doct. Sc.: Specials 17.00.02. Moscow, 27 p. (in Russian).

Dyatlov, D. A. (2014). Elements, Attitudes and Connections of musical Interpretation. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk. Seriya: Iskusstvovedenie [Proceedings of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences. Series: Art Studies], vol. 16, no. 2(3), pp. 737–741. (in Russian).

Istomin, I. (1998). Matrichnyy analiz muzykal’nykh proizvedeniy v kurse garmonii: Uchebno-metodicheskoe posobie [Matrix analysis of musical works in the course of harmony: Teaching tutorial], Moscow. (in Russian).

Kholopov, Yu. (2005). Muzykal’no-teoreticheskaya sistema Khaynrikha Shenkera [The musical-theoretical system of Heinrich Schenker], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).

Kurt, E. (1975). Romanticheskaya garmoniya i ee krizis v “Tristane” Vagnera [Romantic harmony and its crisis in Wagner’s “Tristan”], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).

Kurt, E. (1931). Osnovy linearnogo kontrapunkta. Melodicheskaya polifoniya Bakha [Fundamentals of linear Counterpoint. Bach’s melodic Polyphony] / [ed. by B.V.Asaf’ev], Moscow: Gos. muzyk. Publ. (in Russian).

Losev, A. F. (1990). Muzyka kak predmet logiki. Iz rannikh proizvedeniy [The Music as a Subject of Logic. From early Works] / [Comp. I. I. Makhan’kova], Moscow: Pravda Publ., pp. 195–390. (in Russian).

Medushevskiy, V. (1993). Intonatsionnaya forma muzyki: Issledovanie [Intonational Form of Music. Study], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).

Metner, N. (1935). Muza i moda (zashchita osnov muzykal’nogo iskusstva) [Muse and Fashion. Protection of the Basics of musical Art], Paris. (in Russian).

Nazaykinskiy, E. (1982). Logika muzykal’noy kompozitsii [Logic in a musical composition], Moscow, Muzyka Publ. (in Russian).

Orlov, G. (1992). Drevo muziki [The Tree of Music] Vashington: N. A. Frager &So – Sankt-Peterburg: “Sovetskiy kompozitor” Publ. (in Russian).

Pylaev, M. E. (2014). About Hermeneutics as a Method of music Analysis Vestnik Kazanskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv [Bulletin of Kazan State University of Culture and Arts], vol. 1, available at: http://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevtike-kak-metode-analiza-muzyki (access date 01.04.2019)

Starcheus, M. S. (2003). Slukh muzikanta [Musician’s hearing], Moscow: P. Tchaikovsky Moscow State Concervatory. (in Russian).

Sukhantseva, V. K. (2000). Muzyka kak mir cheloveka. Ot idei vselennoy – k filosofii muzyki [The Music as the World of Human. From the Idea of the Universe to the Philosophy of music], Kyiv: Fakt. (in Russian).

Sukhantseva, V. K. (1990). Kategoriya vremeni v muzykal’noy kul’ture [Category of Time in musical Culture], Kyiv: Lybid’. (in Russian).

Yavorskiy, B. (1908). Stroenie muzykal’noy rechi: materialy i zametki [The Structure of the musical Speech. Materials and Notes], Moscow. (in Russian).

Bach, Johann Sebastian (1894). The Well-Tempered Clavichord. Revised, Annotated, and Provided with Parallel Examples and Suggestions for the Study of Modern Pianoforte Technique by Ferruccio B. Busoni. New York: G. Schirmer, [issued in 3 parts plus supplement], 207 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Арановский М. Г. Синтаксическая структура мелодии. Исследование. Москва : Музыка, 1991. 320 с.

2. Аркадьев М. Фундаментальные проблемы теории музыкального ритма и “незвучащее”. Время, метр, нотный текст, артикуляция. Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. 398 с. URL: https://imwerden.de/pdf/arkadjev_fundamentalnye_ problemy_muzykalnogo_ritma_2012__ocr.pdf

3. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка, 1971. 376 с.

4. Девуцкий В. Э. Теория музыкальной фразировки: автореф. дис. … докт. искусствоведения: 17.00.02. Москва, 1997. 27 с.

5. Дятлов Д. А. Элементы, отношения и связи фортепианной интерпретации. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. Серия: Искусствоведение, Т. 16, № 2 (3), 2014. С. 737–741.

6. Истомин И. Матричный анализ музыкальных произведений в курсе гармонии: Учебно-методическое пособие. Москва, 1998. 70 с.

7. Курт Э. Романтическая гармония и её кризис в “Тристане” Вагнера. Москва : Изд-во “Музыка”, 1975. 551 с.

8. Курт Э. Основы линеарного контрапункта. Мелодическая полифония Баха / под. ред. Б. В. Асафьева. Москва : Гос. муз. издательство, 1931. 304 с.

9. Лосев А. Ф. Музыка как предмет логики. Из ранних произведений / Сост. И. И. Маханькова. Москва : Правда, 1990. С. 195–390.

10. Медушевский В. Интонационная форма музыки: Исследование. Москва : Композитор, 1993. 262 с.

11. Метнер Н. Муза и мода (защита основ музыкального искусства). Париж, 1935. 88 с.

12. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. Москва : Музыка, 1982. 319 с.

13. Орлов Г. Древо музики. Вашингтон : Н. А. Frager &Со – Санкт-Петербург : “Советский композитор”, 1992. 408 с.

14. Пылаев М. Е. О герменевтике как методе анализа музики. Вестник Казанского государственного университета культуры и искусств. Вып. № 1, 2014. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevtike-kak-metode-analiza-muzyki (дата звернення: 01.04.2019)

15. Cтарчеус М. С. Слух музиканта. Москва : Моск. гос. консерватория им. П. И. Чайковского, 2003. 640 с.

16. Суханцева В. К. Музыка как мир человека. От идеи вселенной – к философии музыки. Киев : Факт, 2000. 176 с.

17. Суханцева В. К. Категория времени в музыкальной культуре. Киев : Лыбидь, 1990. 184 с.

18. Холопов Ю. Музыкально-теоретическая система Хайнриха Шенкера. Москва : “Композитор”, 2005. 160 с.

19. Яворский Б. Строение музыкальной речи: материалы и заметки. Москва, 1908. 40 с.

20. Bach Johann Sebastian (1894) The Well-Tempered Clavichord. Revised, Annotated, and Provided with Parallel Examples and Suggestions for the Study of Modern Pianoforte Technique by Ferruccio B. Busoni. New York : G. Schirmer, [issued in 3 parts plus supplement]. 207 p.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.