ДИНАМІКА ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТОНАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Olena Burska Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9330-1299

DOI:

https://doi.org/10.25128/2411-3271.19.1.9

Ключові слова:

виконавська форма музики, інтонаційний аналіз, методика виконавської підготовки студентів

Анотація

У статті розглянуто сутність, змістові особливості та прийоми інтонаційного аналізу, зорієнтованого на виявлення інтрамузичних джерел динаміки руху виконавської форми музичного твору як форми-становлення. Особливості динамічних уявлень інтонаційної форми визначаються як у ракурсі звукоінтонаційної тканини (фонічне середовище фактури, інтонаційний рельєф музичного синтаксису та динамічна композиція форми), так і на рівні інтонаційно мислимого метроритму. Провідними прийомами інтонаційного аналізу виокремлено інтонаційне ускладнення фактури, її гармонічну редукцію та переструктурування як варіювання клавіатурних моделей звукового образу.

Біографія автора

Olena Burska, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

кандидат педагогічних наук, доцент

Посилання

Aranovskiy, M. (1991). Sintaksicheskaya struktura melodii. Issledovanie [The syntactic structure of the melody. Research], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).

Arkad’ev, M. (2012). Fundamental’nye problemy teorii muzykal’nogo ritma i “nezvuchashchee” Vremya, metr, notnyy tekst, artikulyatsіya. [The fundamental Problems of the Theory of musical Rhythm and “non-sounding”. Time, Meter, Score, Articulation], Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 398 p., available at: https://imwerden.de/pdf/arkadjev_fundamentalnye_problemy_muzykalnogo_ritma_2012__ocr.pdf (access date 01.04.2019) (in Russian).

Asaf’ev, B. (1971). Muzykal’naya forma kak protsess [Musical Form as a Process], Leningrad: Muzyka Publ. (in Russian).

Devutskiy, V. E. (1997). “The theory of musical phrasing”, Thesis abstract for Doct. Sc.: Specials 17.00.02. Moscow, 27 p. (in Russian).

Dyatlov, D. A. (2014). Elements, Attitudes and Connections of musical Interpretation. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk. Seriya: Iskusstvovedenie [Proceedings of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences. Series: Art Studies], vol. 16, no. 2(3), pp. 737–741. (in Russian).

Istomin, I. (1998). Matrichnyy analiz muzykal’nykh proizvedeniy v kurse garmonii: Uchebno-metodicheskoe posobie [Matrix analysis of musical works in the course of harmony: Teaching tutorial], Moscow. (in Russian).

Kholopov, Yu. (2005). Muzykal’no-teoreticheskaya sistema Khaynrikha Shenkera [The musical-theoretical system of Heinrich Schenker], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).

Kurt, E. (1975). Romanticheskaya garmoniya i ee krizis v “Tristane” Vagnera [Romantic harmony and its crisis in Wagner’s “Tristan”], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).

Kurt, E. (1931). Osnovy linearnogo kontrapunkta. Melodicheskaya polifoniya Bakha [Fundamentals of linear Counterpoint. Bach’s melodic Polyphony] / [ed. by B.V.Asaf’ev], Moscow: Gos. muzyk. Publ. (in Russian).

Losev, A. F. (1990). Muzyka kak predmet logiki. Iz rannikh proizvedeniy [The Music as a Subject of Logic. From early Works] / [Comp. I. I. Makhan’kova], Moscow: Pravda Publ., pp. 195–390. (in Russian).

Medushevskiy, V. (1993). Intonatsionnaya forma muzyki: Issledovanie [Intonational Form of Music. Study], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).

Metner, N. (1935). Muza i moda (zashchita osnov muzykal’nogo iskusstva) [Muse and Fashion. Protection of the Basics of musical Art], Paris. (in Russian).

Nazaykinskiy, E. (1982). Logika muzykal’noy kompozitsii [Logic in a musical composition], Moscow, Muzyka Publ. (in Russian).

Orlov, G. (1992). Drevo muziki [The Tree of Music] Vashington: N. A. Frager &So – Sankt-Peterburg: “Sovetskiy kompozitor” Publ. (in Russian).

Pylaev, M. E. (2014). About Hermeneutics as a Method of music Analysis Vestnik Kazanskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv [Bulletin of Kazan State University of Culture and Arts], vol. 1, available at: http://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevtike-kak-metode-analiza-muzyki (access date 01.04.2019)

Starcheus, M. S. (2003). Slukh muzikanta [Musician’s hearing], Moscow: P. Tchaikovsky Moscow State Concervatory. (in Russian).

Sukhantseva, V. K. (2000). Muzyka kak mir cheloveka. Ot idei vselennoy – k filosofii muzyki [The Music as the World of Human. From the Idea of the Universe to the Philosophy of music], Kyiv: Fakt. (in Russian).

Sukhantseva, V. K. (1990). Kategoriya vremeni v muzykal’noy kul’ture [Category of Time in musical Culture], Kyiv: Lybid’. (in Russian).

Yavorskiy, B. (1908). Stroenie muzykal’noy rechi: materialy i zametki [The Structure of the musical Speech. Materials and Notes], Moscow. (in Russian).

Bach, Johann Sebastian (1894). The Well-Tempered Clavichord. Revised, Annotated, and Provided with Parallel Examples and Suggestions for the Study of Modern Pianoforte Technique by Ferruccio B. Busoni. New York: G. Schirmer, [issued in 3 parts plus supplement], 207 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-28