ДИНАМІКА ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТОНАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2411-3271.19.1.9Ключові слова:
виконавська форма музики, інтонаційний аналіз, методика виконавської підготовки студентівАнотація
У статті розглянуто сутність, змістові особливості та прийоми інтонаційного аналізу, зорієнтованого на виявлення інтрамузичних джерел динаміки руху виконавської форми музичного твору як форми-становлення. Особливості динамічних уявлень інтонаційної форми визначаються як у ракурсі звукоінтонаційної тканини (фонічне середовище фактури, інтонаційний рельєф музичного синтаксису та динамічна композиція форми), так і на рівні інтонаційно мислимого метроритму. Провідними прийомами інтонаційного аналізу виокремлено інтонаційне ускладнення фактури, її гармонічну редукцію та переструктурування як варіювання клавіатурних моделей звукового образу.Посилання
Aranovskiy, M. (1991). Sintaksicheskaya struktura melodii. Issledovanie [The syntactic structure of the melody. Research], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).
Arkad’ev, M. (2012). Fundamental’nye problemy teorii muzykal’nogo ritma i “nezvuchashchee” Vremya, metr, notnyy tekst, artikulyatsіya. [The fundamental Problems of the Theory of musical Rhythm and “non-sounding”. Time, Meter, Score, Articulation], Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 398 p., available at: https://imwerden.de/pdf/arkadjev_fundamentalnye_problemy_muzykalnogo_ritma_2012__ocr.pdf (access date 01.04.2019) (in Russian).
Asaf’ev, B. (1971). Muzykal’naya forma kak protsess [Musical Form as a Process], Leningrad: Muzyka Publ. (in Russian).
Devutskiy, V. E. (1997). “The theory of musical phrasing”, Thesis abstract for Doct. Sc.: Specials 17.00.02. Moscow, 27 p. (in Russian).
Dyatlov, D. A. (2014). Elements, Attitudes and Connections of musical Interpretation. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk. Seriya: Iskusstvovedenie [Proceedings of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences. Series: Art Studies], vol. 16, no. 2(3), pp. 737–741. (in Russian).
Istomin, I. (1998). Matrichnyy analiz muzykal’nykh proizvedeniy v kurse garmonii: Uchebno-metodicheskoe posobie [Matrix analysis of musical works in the course of harmony: Teaching tutorial], Moscow. (in Russian).
Kholopov, Yu. (2005). Muzykal’no-teoreticheskaya sistema Khaynrikha Shenkera [The musical-theoretical system of Heinrich Schenker], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).
Kurt, E. (1975). Romanticheskaya garmoniya i ee krizis v “Tristane” Vagnera [Romantic harmony and its crisis in Wagner’s “Tristan”], Moscow: Muzyka Publ. (in Russian).
Kurt, E. (1931). Osnovy linearnogo kontrapunkta. Melodicheskaya polifoniya Bakha [Fundamentals of linear Counterpoint. Bach’s melodic Polyphony] / [ed. by B.V.Asaf’ev], Moscow: Gos. muzyk. Publ. (in Russian).
Losev, A. F. (1990). Muzyka kak predmet logiki. Iz rannikh proizvedeniy [The Music as a Subject of Logic. From early Works] / [Comp. I. I. Makhan’kova], Moscow: Pravda Publ., pp. 195–390. (in Russian).
Medushevskiy, V. (1993). Intonatsionnaya forma muzyki: Issledovanie [Intonational Form of Music. Study], Moscow: Kompozitor Publ. (in Russian).
Metner, N. (1935). Muza i moda (zashchita osnov muzykal’nogo iskusstva) [Muse and Fashion. Protection of the Basics of musical Art], Paris. (in Russian).
Nazaykinskiy, E. (1982). Logika muzykal’noy kompozitsii [Logic in a musical composition], Moscow, Muzyka Publ. (in Russian).
Orlov, G. (1992). Drevo muziki [The Tree of Music] Vashington: N. A. Frager &So – Sankt-Peterburg: “Sovetskiy kompozitor” Publ. (in Russian).
Pylaev, M. E. (2014). About Hermeneutics as a Method of music Analysis Vestnik Kazanskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv [Bulletin of Kazan State University of Culture and Arts], vol. 1, available at: http://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevtike-kak-metode-analiza-muzyki (access date 01.04.2019)
Starcheus, M. S. (2003). Slukh muzikanta [Musician’s hearing], Moscow: P. Tchaikovsky Moscow State Concervatory. (in Russian).
Sukhantseva, V. K. (2000). Muzyka kak mir cheloveka. Ot idei vselennoy – k filosofii muzyki [The Music as the World of Human. From the Idea of the Universe to the Philosophy of music], Kyiv: Fakt. (in Russian).
Sukhantseva, V. K. (1990). Kategoriya vremeni v muzykal’noy kul’ture [Category of Time in musical Culture], Kyiv: Lybid’. (in Russian).
Yavorskiy, B. (1908). Stroenie muzykal’noy rechi: materialy i zametki [The Structure of the musical Speech. Materials and Notes], Moscow. (in Russian).
Bach, Johann Sebastian (1894). The Well-Tempered Clavichord. Revised, Annotated, and Provided with Parallel Examples and Suggestions for the Study of Modern Pianoforte Technique by Ferruccio B. Busoni. New York: G. Schirmer, [issued in 3 parts plus supplement], 207 p.
