Наукові записки ТНПУ імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство

ПОЛІЕЛЕМЕНТНА СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ НАРОДНОГО ТАНЦЮ ЯК ФОРМИ ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Olga Voronovskaya — 2023-10-06

У статті комплексно проаналізовано всі компоненти мистецтва танцю в аспекті їх моторної організації. Введено поняття пластично-рухової композиції танцю, яка має провідне образно-виразне значення. Висвітлено цілісну структуру моторного інтонування танцю. Запропоновано аналогії між рухово-пластичними, музичними і словесними компонентами народного танцю. Розглянуто суспільні функції танцю як специфічного роду людського мислення та діяльності.

ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ВИКОНАВСЬКОЇ ТЕХНІКИ СВІТОВИХ ВАЛТОРНІСТІВ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЇХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РИС

Yevhen Churikov — 2023-10-06

У статті досліджено валторнове виконавство, якому належить особливе місце в становленні та розвитку музичної культури, у функціонуванні духової музики в суспільстві як художнього явища. Охарактеризовано індивідуальні, виконавські риси світових валторністів (Радек Баборак, Джефф Брайан, Радован Влаткович, Валентин Марухно). Окреслено особливості виконавської майстерності валторністів у сольній, оркестровій і ансамблевій практиці. Висвітлено виконавський стиль та виконавські особливі валторністів сучасності.

НЕАКАДЕМІЧНА МУЗИКА: ПРОБЛЕМИ ДЕФІНІЦІЇ ТА СУТНІСНІ ВИМІРИ

Veronika Tormakhova — 2023-10-06

У статті окреслено необхідність перегляду термінологічного поля сучасного музикознавства. Розглянуто ті наукові концепти, що існують для позначення стильових напрямків джазу, рок-, поп- та world music – “легка”, “популярна”, “естрадна” музика, “музика третього пласту”, Визначено доцільність використання концепту “неакадемічна музика”, що поєднує вищезгадані напрямки.

КОМУНІКАТИВНІ ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОГО СПІЛКУВАННЯ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Oleksandr Zlotnуk — 2023-10-06

У статті досліджено еволюцію комунікативних функцій музичного мистецтва. Розглянуто різноманіття комунікативних зв’язків і тлумачень музичного тексту, реалізації мистецьких інтерпретацій його змісту в процесі виконання та сприйняття музичного твору з боку реципієнта. Охарактеризовано мистецьку комунікацію як одну з найважливіших сторін системи музичної діяльності, в якій творчість, виконавство і сприйняття служать основними комунікативними блоками музичної культури.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТАНЦЮВАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ МИСЛЕННЯ У ФРАНЦІЇ В XVII–ХІХ СТОЛІТТЯХ

Katerуna Maksуmenko — 2023-10-06

У статті досліджено процес становлення та розвитку танцювальних моделей мислення у Франції в XVII–ХІХ століттях, що є підґрунтям для дослідження специфіки формування європейської хореографічної культури. Охарактеризовано феномен “хореографічна система”, соціальні та культурно-історичні принципи епохи. Висвітлено культуро-освітні й художньо-естетичні процеси, соціальні та етнографічні фактори, які впливали на еволюцію і характер танцювальних моделей мислення у Франції ХVІІ–ХІХ століть у цілісному західноєвропейському хореографічному просторі.

СИМВОЛІКО-РИТОРИЧНІ ПРИНЦИПИ ТВОРЧОСТІ ФЕРЕНЦА ЛІСТА В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ РОМАНТИЗМУ

Alyona Borshulyak — 2023-10-06

У статті охарактеризовано символіко-риторичні принципи творчості Ф. Ліста, які розглянуті в контексті проблем епохи романтизму. Підкреслено, що символізм Ф. Ліста проявляється як у використанні різноманітних символів та музично-риторичних фігур, так і в програмній назві інструментальних творів, що набуває своєрідного символічного значення. Досліджено, що Ліст прийшов до засвоєння символіко-риторичного мислення в середній період творчості, шляхом пізнання багатющої музичної спадщини, філософських ідей, а також поетичної системи.

СОНАТА ДЛЯ ТРУБИ І ФОРТЕПІАНО ПАУЛЯ ХІНДЕМІТА ЯК ЗРАЗОК ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ КОМПОЗИТОРА

Oksana Andriianova — 2023-10-06

У статті проаналізовано драматургію Сонати для труби і фортепіано П. Хіндеміта в аспекті втілення специфіки індивідуального камерно-інструментального стилю композитора; виявлено зв’язки інструментального тематизму Хіндеміта з традиціями західноєвропейської (насамперед, австро-німецької) музики. Підкреслено, що індивідуальні риси стилю композитора відображають новаторські тенденції в музиці першої половини ХХ століття.

СТИЛЬОВИЙ АНАЛІЗ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТИПОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

Yuliya Kapliyenko-Iliuk — 2023-10-06

У статті розглянуто основні принципи стильового аналізу, визначено психологічні передумови та складові процесу сприйняття і формування стильових уявлень. Розкрито сутність завдань, методів виявлення стильових ознак, зв’язків як загальних закономірностей феномену стилю. Охарактеризована типологічна система стильового аналізу, окреслені завдання аналізу стилю. Зроблено висновки стосовно мети стильового аналізу та його ролі у дослідженні індивідуального, національного й епохального стилів.

ДИНАМІКА ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТОНАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Olena Burska — 2023-10-06

У статті розглянуто сутність, змістові особливості та прийоми інтонаційного аналізу, зорієнтованого на виявлення інтрамузичних джерел динаміки руху виконавської форми музичного твору як форми-становлення. Особливості динамічних уявлень інтонаційної форми визначаються як у ракурсі звукоінтонаційної тканини (фонічне середовище фактури, інтонаційний рельєф музичного синтаксису та динамічна композиція форми), так і на рівні інтонаційно мислимого метроритму. Провідними прийомами інтонаційного аналізу виокремлено інтонаційне ускладнення фактури, її гармонічну редукцію та переструктурування як варіювання клавіатурних моделей звукового образу.

МАКСИМ КОПКО В ІСТОРІЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ГАЛИЧИНИ

Teresa Matsiievska — 2023-10-06

У статті подано комплексний творчий портрет М. Копка. Розглянуто його священиче служіння, громадську роботу (участь у товариствах, видавничу діяльність, заходи з організації музичного просвітянства). При панорамному розгляді композиторської діяльності висвітлено жанрово-стильові особливості творчості та створення музично-теоретичного підручника.

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ФЛАМЕНКО В ГІТАРНІЙ МУЗИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ

Oleksandr Somyk — 2023-10-06

У статті досліджено формування і шляхи виникнення гітарного виконавського стилю Фламенко. Охарактеризовано стиль Фламенко загалом, наведено кілька варіантів пояснень стилю Фламенко. Проаналізовано роль складових частин виконавської групи, що виконують твір Фламенко та їх функції у виконанні Фламенко. Окреслено історичний шлях формування стилю Фламенко. Розкрита стильова особливість використання специфічних прийомів гри на гітарі при виконанні гітаристами музики Фламенко. Проаналізовано матеріали сучасних дослідників та виконавців Фламенко. Зроблено спробу виділити специфічні особливості стилю Фламенко в гітарному виконавстві, що дасть змогу глибше зрозуміти традиції виконання Фламенко на гітарі.

ВИКОНАВСЬКЕ МОДЕЛЮВАННЯ ХОРОВОЇ ДИНАМІКИ У ПОЛІФОНІЧНИХ ЖАНРАХ

Yuliia Voskoboinikova — 2023-10-06

У статті досліджено специфіку поліфонічних жанрів у хоровій музиці, визначено вплив тексту на формування акустичної моделі твору та сприймання поліфонічної фактури слухачем. Висвітлено принципові відмінності виконання хорової поліфонії від інструментальної. Запропоновано методологічно обґрунтовані виконавські підходи до поліфонічних хорових жанрів. На прикладі обраних творів продемонстровані шляхи практичного втілення різних методів виконавського моделювання хорової партитури у поліфонічних жанрах.

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ

Katerуna Drozdova — 2023-10-06

У статті теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів. У структуру моделі введені цільовий, організаційно-змістовний та результативний блоки. Розкрито основні етапи впровадження структурно-функціональної моделі у закладах вищої освіти. Охарактеризовано критерії та показники готовності майбутніх педагогів-музикантів до виховання національної самосвідомості учнів. Результатом впровадження моделі є сформована готовність майбутніх педагогів-музикантів до виховання національної самосвідомості учнів.

КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Nataliia Kovmir — 2023-10-06

У статті розкрито особливості камерно-вокальних творів, представлених у творчості українських композиторів другої половини XX – початку XXI століття та виділено специфіку взаємодії в них традиційних та новаторських засад. Наголошено на формуванні в українській композиторській практиці стійких традицій написання вокальних творів. Підкреслено, що одним з актуальних питань для вокаліста є вибір репертуару. Зазначено, що виконання камерних творів потребує особливої налаштованості співака, яка неможлива без глибокого розуміння авторського задуму. Простежено тенденцію звернення до творів поетів-класиків, використання народних текстів, інтересу до поезії, пов’язаної із символікою Сходу.

ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕННИХ ТРАДИЦІЙ ПЕРІОДУ ЗИМОВОГО СОНЦЕСТОЯННЯ ВІД ВИТОКІВ ДО СУЧАСНОСТІ

Lidiya Оstapchuk — 2023-10-06

У статті досліджено пісенні традиції українців, що супроводжують зимову календарну обрядовість. Окреслено витоки та шляхи розвитку найдавнішого пласту пісенного фольклору з часів середнього неоліту до наших днів. Охарактеризовано причини його виникнення, обумовлені суспільно-економічним прогресом трансформації, та зміну на різних історичних етапах його суспільної ролі. Висвітлено спільні й відмінні риси колядок і щедрівок, їх зв’язок з обрядом та шлях від сакрально-духовних засад у добу неоліту до карнавальної забави в наш час.

СОНАТИ ОЛЕКСАНДРА СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ

Lilia Shevchenko — 2023-10-06

У статті проаналізовано вплив музичних традицій Одеси на творчість О. Скрябіна, визначено ступінь інтенсивності засвоєння його спадщини в одеському музичному середовищі, охарактеризовано піаністичні внески і творчий пошук Містерії, на матеріалі підготовки якої вибудувані три останні Сонати творця “Прометея”. Доведено, що містична узагальненість дзвоніння О. Скрябіна протистоїть натуралізму купкистів і С. Рахманінова, але має спільне з ними походження у православному інструменталізмі церковного дзвоніння, невідривного від абстракції танечності.

ХОРОВА ЗБІРКА ВАЛЕНТИНИ МАРТИНЮК “МОЛЮСЬ ЗА УКРАЇНУ” (НА ВІРШІ РІЗНИХ АВТОРІВ) В АСПЕКТІ ЦИКЛІЗАЦІЇ

Anastasia Bakumets — 2023-10-06

У статті досліджено твори хорової збірки Валентини Мартинюк “Молюсь за Україну”. Розглянуто сюжетну, тематичну, образну, жанрову, стильову спільність контрастних творів збірки. Доведено, що побудова не суворо-детермінованого циклу з п’яти частин має ознаки міцної художньої єдності. Висвітлено патріотичну ідею як наскрізну ідею опусу, що втілено у символах Батьківщини.

СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Ke Long — 2023-10-06

У статті розглянуто проблему діалектичної протидії глобалізації і регіоналізації як взаємообумовлених процесів та різні підходи до визначення феномену “синтез”. Висвітлено поняття “діалог” у рамках процесу діалогу мистецтв і значення розширення поля взаємодії культур. Осмислено важливість ефективної взаємодії різних національних та регіональних культур усередині мистецьких просторів. Досліджено різноманіття форм існування явища синтезу мистецтв та поглядів на значення терміну “синтез”.

СУЧАСНА КРАКІВСЬКА МУЗИКОЛОГІЧНА ШКОЛА ТА ЇЇ ПРЕДСТАВНИКИ

Oksana Hysa — 2023-10-06

У статті розглянуто історію виникнення семінаріуму музикології Ягеллонського університету та його подальшу наукову діяльність. Охарактеризовано життєвий і творчий шлях відомих польських музикологів – професорів Богуслава Шеффера й Альції Яжембської – учнів основоположника Інституту музикології Здіслава Яхімецького. Висвітлено, як традиції Інституту музикології розвивають сучасниі краківські музикознавці, та окреслено їхній науковий доробок.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ АНСАМБЛЮ-ЛАБОРАТОРІЇ ЕТНОХОРЕОГРАФІЇ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

Liudmyla Shchur — 2023-10-06

У статті висвітлено питання щодо шляхів дослідження, збереження і пропаганди танцювальних традицій Західного Поділля. Розроблено та здійснено характеристику структурно-функціональної моделі творчої лабораторії етнохореографії Західного Поділля, яка реалізується у діяльності танцювального ансамблю “Веснянка” Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

ФОРТЕПІАННИЙ ЦИКЛ “КАРТИНА БАШУ” ЗАБУТОГО КИТАЙСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Cao Shiu — 2023-10-06

У статті досліджено постать маловідомого китайського композитора Хуан Хувея та його цикл “Картина Башу” як зразок для вивчення напрямів розвитку китайської фортепіанної музики. Висвітлено аспекти композиторської, педагогічної і наукової праці Хуан Хувея, особливості його індивідуальної стилістики. Охарактеризовано здобутки композитора у китайській музичній культурі. Узагальнено прояви інтегративних процесів китайської і західної музичної творчості у середині ХХ століття.

НАЙДАВНІШІ ЗОБРАЖЕННЯ ПАР ТВАРИН, ЛЮДЕЙ І ТЕРИАНТРОПІВ 33–31 ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО НОВОЇ ЕРИ

Yaroslava Bondarchuk — 2023-10-06

У статті досліджено зображення пар тварин, людей і териантропів
33–31 тисячоліття до н. е. Показано їх зв’язок із релігійно-світоглядними уявленнями про дуальність буття, бінарну модель світобудови та дуальний принцип створення всесвіту. Виявлено відображення релігійних ідей, пов’язаних із усвідомленням значущості пари, у характеристиці домінантного на той час зодіакального знака Близнят (у якому в цей період перебувала точка перетину екліптики та екватора).

СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МИСТЕЦТВІ ВИШИВКИ

Anastasia Varivonchyk — 2023-10-06

У статті досліджено, проаналізовано й узагальнено особливості ручної вишивки “хрест”, яка набула можливості удосконалення завдяки застосуванню комп’ютерних технологій. Охарактеризовані становлення історичної еволюції мистецтва вишивання та її подальший розвиток у сучасних технологіях, умови праці побутових вишивальних автоматів. Висвітлено інформацію про розроблення вишивальних схем за допомогою комп’ютерних програм, що послугувало впливом на вишивальне мистецтво у ХХІ столітті.

ДО ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДИЗАЙНУ

Nataliia Serheieva — 2023-10-06

У статті представлено спробу загального комплексного аналізу проблем дизайнерської термінології. В контексті особливостей умов її функціонування розглянуто низку лінгвістичних та позалінгвістичних чинників, які впливали на її становлення та розвиток. Закцентовано увагу на питаннях формування сучасної української термінології дизайну. З’ясовано, що найбільш дискурсивними з них залишаються аспекти семантичного змісту термінів. Для прикладу праналізовано такі поняття як “технічна естетика”, “арт-дизайн”, “етно-дизайн”, “еко-дизайн” та деякі інші. Основну ж увагу дослідження зосереджено на ключовому терміні “дизайн”, максимально можливих історичних та географічних межах його осмислення. В результаті встановлено, що, по суті, “дизайн” є означенням певного плану задуму – етапом розумової творчо-проектної діяльності до моменту реалізації чи створення нового.

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИНИКНЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ДИЗАЙНУ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ (20-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)

Natalia Vergunovа — 2023-10-06

У статті досліджено питання про формування промислового дизайну на пострадянському просторі у 20-х роках ХХ століття. Розглянуто особливості становлення і розвитку цього процесу з позицій термінологічного обґрунтування. Охарактеризовані смислові наповнення понять “мистецтво” і “виробництво” деяких теоретиків того часу, а також їх спроби щодо пошуку синтезу між мистецтвом, працею і виробленою продукцією, в процесі якого формувався новий вид професії, котра стала своєрідним протодизайном ХХI століття.

СТАРООБРЯДНИЦЬКІ ПОСЕЛЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Kateryna Semes — 2023-10-06

У статті описано специфіку старообрядницьких поселень сучасного Жмеринського району в контексті культурних традицій Поділля. Висвітлено вплив історичних подій на спосіб життя та культурні традиції даних громад. Досліджено їх внесок у формування адміністративно-територіального устрою Жмеринського району (зокрема, на утворення нових поселень та їх районування), особливості будівництва і провідні види діяльності – традиційні для старообрядців загалом та специфічні, властиві тільки для даного регіону.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ У ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОМУ ДИЗАЙНІ

Marta Hladchuk — 2023-10-06

У статті окреслено сучасні тенденції застосування трансформаційного формоутворення в дизайні предметно-просторового середовища. На основі ґрунтовного аналізу наукових публікацій та світового проектного досвіду відповідної тематики в роботі запропоновано п’ять основних тенденцій, описано їх характерні особливості та специфічні вимоги до об’єктів, які проектують відповідно до них. Встановлено, що описані тенденції в різних сферах дизайнерської діяльності проявляються більшою чи меншою мірою, залежно від потреб кожної конкретної сфери.

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ГАЛИНИ КИРИЛОВОЇ

Tetiana Churpita — 2023-10-06

У статті вперше відтворено картину професійного становлення народної артистки УРСР Галини Миколаївни Кирилової. Розглянуто навчання майбутньої балерини в Ленінградському хореографічному технікумі, охарактеризовано шкільні партії, а також перші провідні ролі артистки в балетних виставах на сцені Державного академічного Малого оперного театру Окреслено роль А. Ваганової, Л. Блок та Л. Лавровського у процесі формування творчої особистості Г. Кирилової.

РОЛЬ ПАНАСА САКСАГАНСЬКОГО У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ СЦЕНІЧНОЇ МОВИ ТА СЛОВЕСНОЇ ДІЇ

Marharyta Vasylyshyn — 2023-10-06

У статті висвітлено роль одного з корифеїв українського театру, актора, режисера, педагога Панаса Карповича Саксаганського у розвитку і становленні українського сценічного слова. Охарактеризовано методику роботи Саксаганського-актора над сценічним мовленням. Проаналізовано його значення у розвитку словесної дії на сценах українських театрів.

ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ В СЦЕНІЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В’ЯЧЕСЛАВА ХІМ’ЯКА

Pavlo Smoliak — 2023-10-06

У статті охарактеризовано ролі Остапа Бульби, Ібрагіма-паші, Данила Галицького, Северина Наливайка, Івана Сірка, Івана Мазепи, які зіграв В’ячеслав Хім’як у виставах історичної тематики на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, проаналізовано значення історичних постатей у сценічній інтерпретації актора, висвітлено вплив цих вистав на збагачення ерудиції та естетичне враження глядача.

КОМЕДІЯ “ПРИБЛУДА” ВЛАДИСЛАВА ЛОЗИНСЬКОГО (1862): АВТОР, СЦЕНІЧНА ДОЛЯ П’ЄСИ ТА ПИТАННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Maiia Harbuziuk — 2023-10-06

У статті вивчено обставини створення комедії “Приблуда” В. Лозинського, окреслено постать її автора, проаналізовано головні ідейно-естетичні й жанрово-сюжетні особливості твору. Коротко охарактеризовано сценічну історію п’єси на польському кону, її критичну рецепцію. Закцентовано увагу на факті та причинах переходу твору зі сцени польської на українську як на прикладі міжнаціональної театральної комунікації.

КОМПОЗИТОРИ У ДРАМАТИЧНИХ ТЕАТРАХ ЛЬВОВА СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Khrystyna Novosad-Lesiuk — 2023-10-06

У статті систематизовано та введено до наукового обігу біографічні дані про композиторів-завідувачів музичних частин театрів, що були переміщені до Львова після закінчення Другої світової війни. Окреслено їхню співпрацю з культурно-мистецькими установами міста та іншими драматичними театрами України загалом. Виявлено обставини, що сприяли зацікавленню композиторів у написанні музики для театру.

СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЛЕСЯ КУРБАСА (1911–1912 РОКИ)

Olga Shlemko — 2023-10-06

У статті реконструйовано творче життя Леся Курбаса протягом 1911–1912 років у контексті суспільно-політичної ситуації в Галичині як складової частини Австро-Угорської імперії, відтворено хронологію подій, які впливали на процес професійного становлення митця, заповнено деякі “білі плями” в його біографії, пов’язані з перебуванням у Гуцульському театрі, виявлено його працю гімназіальним учителем, спростовано недостовірну та викривлену інформацію про згаданий період творчого життя.